Степан Романюк про розміри фінансової гарантії ТО

При департаменті туризму та курортів МЕРТ нібито створена робоча група, яка розробляє фінансове забезпечення з урахуванням тільки виїзного туризму.

За неофіційною інформацією, розмір фінансового забезпечення тепер буде для усіх туроператорів не менше ніж 150 тисяч євро, без урахування специфіки в’їзного та внутрішнього туризму.

На наш погляд, розробляючі зміни в закон України «Про туризм» щодо нових підходів до фінансового забезпечення туроператора перед туристами, регулятор повинен враховувати набутий негативний досвід дії чинного закону та винести з цього відповідний урок.

За попередніми підрахунками експертів за 12 років, відколи були прийнята нова редакція закону «Про туризм», туроператори та турагенти перерахували банкам за оформлення банківських гарантій сотні мільйонів гривень. Однак, туристи не отримували від банків відшкодування. Коли такое і було, то широкому загалу це невідомо.

Підняти фінансову відповідальність туроператора перед туристами шляхом запровадження на ряду з банківською гарантією, страхування фінансової відповідальності, збільшивши до 150 тис. євро її розмір для всіх туроператорів, це ще не є вирішенням цієї важливої проблеми.

Тут потрібний комплексний, системний, диференційований підхід та серйозне обґрунтування пропозицій, які будуть вноситися в законопроект.

По-перше, сьогодні в Україні нараховується понад 2500 ліцензованих туроператорів, із яких тільки 3% відносяться до малих та середніх підприємств, а 97% - це мікропідприємства.
Чи може бути однаковий розмір фінансового забезпечення для середнього, малого і мікропідприємства? Думаю, що більшість експертів та туроператорів погодяться, що ні.

По-друге, відповідно до прогнозних показників Мінекономрозвитку та проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності…»:

а) 269 (11%) туроператорів належать до високого ступеня ризику, які протягом року надають туристичні послуги 50 000 і більше туристам, при тому проводять туристичну діяльність менше двох років;

б) 760 (30%) туроператорів належать до середнього ступеню ризику, які протягом року надають туристичні послуги від 20 000 до 50 000 туристів, при тому проводять туроператорську діяльність від двох до чотирьох років;

в) 1500 (60%) туроператорів належать до незначного ступеню ризику, які протягом року надають туристичні послуги, менш ніж 20 000 туристів при тому проводять туроператорську діяльність понад чотири роки.

Чи повинен бути однаковим розмір фінансового забезпечення як для туроператора, діяльність якого належить до високого ступеню ризику і для туроператора діяльність якого належить до незначного ступеню ризику, незалежно від того чи він займається виїзним, в’їзним або внутрішнім туризмом. Відповідь - однозначно ні.

Наведений аналіз показує, що при встановленні розміру фінансового забезпечення туроператора необхідно враховувати як мінімум два фактори:

1) вид підприємства (мікропідприємств, мале чи середнє);

2) ступінь ризику підприємства (високий, середній, незначний).

Відповідно до п.2 Першої Директиви Ради 73/239 ЄЕС «Щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності, прямого страхування, іншого, ніж страхування життя»: «Діяльність з надання допомоги особам, які стикаються з труднощами під час подорожування, коли вони знаходяться поза домівкою або поза місцем постійного проживання, полягає у взятті зобов’язання, за умови попередньої виплати премії, негайно надати бенефіціару можливу допомогу відповідно до договору про надання допомоги, коли особа стикається з труднощами внаслідок виняткової події, у випадках та відповідно до умов, визначених у договорі».

Тепер, щодо фінансового забезпечення, яке є обов’язковою умовою здійснення туроператорської діяльності та забезпечується суб’єктами туристичної діяльності у вигляді банківської гарантії та/або договору страхування фінансових ризиків.

В законопроекті необхідно встановлювати вимоги не тільки до туроператорів, а паралельно ініціювати зміни до законів України «Про банки і банківську діяльність» та «Про страхування», щодо підвищення відповідальності банків та страхових компаній, які будуть видавати банківські гарантії та проводити страхування фінансових ризиків.

Всім відомо, що відповідальність банків та страхових компаній в Україні - річ ефемерна, яка практично дорівнює нулю.

Це і штучне банкрутство, вкрай низька якість кредитного портфеля, а також те, що найбільш якісні активи банків знаходяться у заставі Національного банку. Тільки за кредитами рефінансування неплатоспроможні банки заборгували НБУ близько 60 млрд. грн.

Національним банком в 2013 – 2016 рр. було ліквідовано понад 80 банків, в яких 80% ліцензованих туроператорів оформили банківські гарантії, які тепер стали недійсними.
Протягом 2014 – 2015 рр. збанкрутувало також понад 20 страхових компаній. Тільки в 2015 році страхові компанії недоплатили страхувальникам десятки млн. грн., не виплатили зобов’язань по великій кількості страхових випадків.

Характерними недоліками страхових компаній є: неналежне виконання або невиконання страховиками зобов’язань за договорами страхування, порушення строків виплати або зменшення суми страхового відшкодування, безпідставна відмова страхової компанії у виплаті страхового відшкодування, загальне зменшення вартості активів та зменшення їх ліквідності.

Мінекономрозвитку необхідно разом з Національним банком та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг встановити критерії відбору та акредитації банків та страхових компаній при МЕРТ та рекомендувати їх для подальшого співробітництва з туроператорами, в наданні банківських гарантій та страхових послуг.
Необхідно використати досвід Мінфіну який із залученням представників Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Казначейства, Пенсійного фонду та Національного банку створивши комплексну комісію, відібрав банки для здійснення виплат заробітної плати, пенсій та інших виплат з державного бюджету.

Заслуговує на увагу досвід Укрексімбанку по встановленню критеріїв відбору та акредитації страхових компаній для подальшого співробітництва в наданні страхових послуг для банку, а також Національного банку по затвердженню критеріїв відбору банків для зберігання своїх запасів готівки.

Регулятору вкрай необхідно домогтися від акредитованих банків та страхових компаній внесення змін у банківську гарантію та договір страхування фінансових ризиків, щоб виплата гарантій банком або страховиком відбувалась в день отримання підтверджуючих документів від туриста та внести свої пропозиції щодо кваліфікації і тарифікації ризиків (розрахунок тарифних ставок).

Насамкінець хочу привести вираз керівника туроператора «Supertravel»: «Якщо сьогодні хто-небуть із лідерів «єгипетської», «еміратської або «турецької» гонки, не дай Бог, зійде з дистанції, постраждають сотні турагентств і десятки тисяч туристів. А держава буде в стороні».

Степан Романюк,
Президент Міжнародного агентства
«Україна-Русь», Голова Громадської спілки
«Українська Координаційна Рада
професійних об’єднань у сфері туризму,
27.12.2016