В редакцию Turprofi.com.ua пришло открытое письмо, подписанное несколькими игроками туррынка, которые считают цены на участие в весенней берлинской выставке, предложенные украинским компаниям в этом году, необоснованно завышенными.

Само письмо и ответ на него начальника управления туризма и курортов МЭРТ Ивана Липтуги мы публикуем ниже.

«Участь у таких заходах, як WTM London, ITB Berlin, IMTM Tel Aviv, BITE Bejing та інших є не дешевим задоволенням. Але особисте спілкування з потенційними партнерами з усього світу є чудовою нагодою налагодити бізнес-контакти та нагадати про існування України. Тому бути присутнім хоча б на одній з міжнародних виставок цього року є вкрай необхідним для галузі. Найближча – ITB Berlin, яка традиційно відбувається на початку березня. В теперішньому складному становищі надзвичайну відповідальність несуть консолідатори – підприємства чи установи, які планують та влаштовують поїздку: орендують стенд, розповсюджують інформацію серед потенційних учасників, шукають спонсорську підтримку, домовляються з компанією-організатором  про знижки і т.д. 

У цьому році роль консолідатора  загальнонаціонального стенду України на ITB Berlin, що відбудеться з 9 по 13 березня, наполегливо і рішуче взяло на себе Управління туризму та курортів при Міністерстві економічного  розвитку та торгівлі України (МЕРТ) в особі його нового начальника – Івана Леонідовича Ліптуги. 

У середині січня Іван Ліптуга  розмістив на своїй сторінці Facebook пропозицію участі у ITB Berlin 2016 та пропонований макет  всеукраїнського стенду. Одразу ми звернули увагу на те, що він дуже схожий на пропозицію від Асоціації лідерів турбізнесу України (АЛТУ) минулого  року.  Хоча це досить дивно,  це не є катастрофою, адже обидва проекти виглядали досить пристойно.  Зацікавлені почали готуватися до участі  у виставці, але саме на цьому етапі почали з’являтися цікаві деталі.  

По-перше,  обурення викликала заявлена ціна 3800 євро за одне робоче місце. З досвіду минулих років  ми маємо повне уявлення про розцінки на весь спектр послуг, включаючи вартість оренди квадратного метру  виставкової площі, забудови та додатковий сервіс. Це відкрита інформація, яку може отримати кожна компанія, яка має певний професійний досвід в організації таких заходів. 

Участь у ITB Berlin для одного учасника на  минулорічному стенді  площею 20 квадратних метрів коштувала не більше 1900 євро. Минулорічна цінова пропозиція від АЛТУ  про участь у досить презентабельному  стенді площею 60 квадратних метрів складала 1600 євро. 

Абсолютно логічним є те, що чим більше площа та кількість учасників стенду, тим меншою повинна бути  ціна  участі для кожного.  Але маємо цілком протилежну ситуацію. Щоб не бути голослівними, давайте спробуємо проаналізувати дуже прості факти.

Якщо учасників 9, та участь для кожного 1600 євро, загальна вартість стенду 14400 євро.

Якщо учасників 19, та участь для кожного 3800 євро, загальна вартість стенду 72200 євро. 

Виходить, що чомусь участь в ITB Berlin з минулого року подорожчала більше ніж у 5 разів при роботі на приблизно однакових стендах.

У кінці січня Іван Ліптуга розіслав інформаційний лист про те,  що завдяки підтримці  донорських організацій стало можливим  зниження вартості участі до 2500 євро.  До речі, участь у таких консолідованих стендах для більшості країн східної Європи не сягає більше ніж 600-700 євро саме завдяки донорській підримці з боку як держави, так і донорських фондів.

Ми спробували з’ясувати, завдяки яким саме організаціям вартість участі вдалося перевести з рангу інопланетної у більш-менш адекватну. Виявилося, що підтримати Україну виявили бажання два міжнародні фонди, а саме американський WNISEF та сербське відділення німецього GIZ.  

WNISEF вже мав неоднозначний досвід співпраці з Управлінням туризму та курортів у 2015 році. Тоді він  повністю профінансував участь України на міжнародній туристичній виставці WTM у Лондоні, але було досить багато запитань і з приводу, за яким принципом відбирались компанії-учасники,  і чому мала місце присутність на стенді фірм, які не мали відношення до туристичної галузі, та чи варто було витрачати таку кількість коштів саме на забудову стенду, а не зосередитись на пошуках можливостей забезпечити доступну ціну та прозору процедуру участі для компаній, які дійсно представляють в'їзний туризм та багато роблять для його розвитку самотужки. 

Все ж ми дізналися, що WNISEF дійсно готовий підтримати Український стенд на берлінській виставці фінансовим вливанням в розмірі 10000€. 

З достовірних джерел ми отримали  інформацією щодо можливої підтримки Дунайського підрозділу GIZ. Саме вони організовували Дунайський салон на ITB-2015 – зустріч представників країн придунайських територій, куди була запрошена й Україна. Представники Організації повідомили, що вони також готові підтримати український стенд сумою в 10000€. 

Одночасно, три міські державні адміністрації (львівська, одеська та київська) отримали пропозиції щодо участі в ITB-Berlin 2016 за ціною  у  5000€.   Виникає нагальне  питання – чому органи влади, які фінансуються за рахунок державного бюджету, тобто коштів платників податків, повинні сплачувати за участь удвічі більше? 

Всім відома ринкова вартість дуже хорошого стенду на ITB з площею 60 метрів складає приблизно 30000-35000 євро.  Не складно вирахувати, що обґрунтована ринкова вартість участі одного учасника у 2016 році мала б становити суму до 2500 Євро.  І це без урахування донорської чи спонсорської підтримки! Куди ж тоді вона поділась, якщо саме таку цифру було запропоновано саме з посиланням на донорські кошти. 

У відповідь на запитання, а чи ознайомлені міжнародні інституції з тим, як відбувається процес  фінансування та організації поїздки  українського стенду у цьому році, обидва фонди повідомили, що вони такої інформації від МЕРТу не отримали, хоча і надсилали офіційні запити. 

А  питань,  багато:  

-          Як формувалася ціна участі у виставці у цьому році?  Чому до розрахунків не були прийняті ресурси, виділені міжнародними фондами та містами? Чому весь процес відбувається непрозоро?

-          Чому процес підготовки до виставки почався з таким запізненням (лише за 2 місяці до початку виставки)?  Коли інші країни та туристичні компанії починають готуватись за рік або навіть більше.

-          Чи не для того  це зроблено, щоб приховати вигадані схеми привласнення коштів? Бо за такий короткий термін ані фонди, ані туристична спільнота не зможуть дослідити фінансові потоки витрат на організацію.  

За нашими розрахунками, схема може виглядати таким чином. Консолідатором стенду в цьому році виступає фірма «Альпака». Вона робить пропозиції для українських туристичних підприємств та збирає гроші. Крім збору коштів «Альпака» розробляє дизайн стенду та займається забудовою. І хоча вартість забудови ще можна прорахувати, то дизайнерські послуги важко буде «переоцінити». Фонди перераховують кошти безпосередньо на виставку, а «Альпака» доплачує решту. Залишок, зібраний з туроператорів залишається на рахунках консолідатора. 

Як і між ким будуть розподілені кошти від тих компаній, які заплатять за участь? Прикро, що до цієї оборудки були залучені міжнародні фонди, які дійсно мали благі наміри і сподівались підтримати туристичну спільноту України, не маючи змоги та часу дослідити всі аспекти діяльності отримувачів допомоги. 

Ірина Ващенко, голова Ради Консорціуму «Київ туристичний»,

Андрій Суторма, заступник директора Консорціуму «Київ туристичний»

Дем’ян Шевко,  «Українська туристична компанія» »

Редакция Turprofi.com.ua обратилась к Ивану Липтуге с просьбой прокомментировать это письмо и развеять сомнения авторов письма.

«Мне прятать нечего. Все очень просто: стоимость аренды на выставке – 20 000 евро (ее оплатили доноры GIZ и WNISEF). Стоимость конструкции стенда – 31 000 евро. По плану стенда – 16 стоек. Но в данный момент реально проданы только 10. И «Альпаке» не хватает средств окупить конструкцию», - объяснил Иван Липтуга.

Он добавил, что сам не имеет отношения к стендам, но понимает: обсуждают того, кто что-то делает. «Так как никто не взял на себя ответственность консолидатора на больших выставках, то роль координатора выполняли мы. Если бы не мы, то Украины снова не было бы на ITB вообще или были бы позорные 20 м. А Консорциум переживает, потому что они как раз и хотели сделать стенд на 20 метров, но почему-то не сделали. Кстати, до сих пор не отказались от площади в Berlin Messe. Тяжело дается то, что дается не тебе – элементарная зависть чужому успеху», - сделал вывод начальник управления туризма и курортов МЭРТ.

26.02.2016